Обов’язки з догляду за дитиною виконуються батьками спільно. Такий підхід показує дитині, що турбота й відповідальність не залежать від статі, і формує здорову модель партнерства. Це передбачено ст. 150 і 157 Сімейного кодексу України.
Гендерна рівність у сім’ї означає, що права та обов’язки батьків є однаковими незалежно від статі, а дитина має право на власний вибір і повагу до своїх інтересів. Ці гарантії закріплені у ст. 6 СКУ та ст. 24 Конституції України.
Що означає це для дитини?
Виховання у безбар’єрному та гендерно рівному просторі означає створення для дитини середовища, де вона може вільно розвиватися без упереджень, дискримінації чи обмежень, пов’язаних із статтю, зовнішністю, особливостями здоров’я чи соціальним походженням.
Що формує безбар’єрне та рівноправне дитинство?
• розподіл обов’язків передбачає, що батьки разом доглядають за дитиною та беруть участь у її розвитку, демонструючи партнерство і рівність.
• свобода вибору активностей дає дитині можливість обирати ігри, заняття та хобі відповідно до власних інтересів, а не нав’язаних стереотипами «для хлопчиків» чи «для дівчат».
• емоційна відкритість заохочує висловлювати будь-які почуття, не обмежуючи їх уявленнями про «чоловічі» чи «жіночі» емоції.
• розмова про повагу формує розуміння, що кожна людина має право на власний вибір, кордони та гідне ставлення.
• створення безбар’єрного простору вдома означає забезпечення умов для розвитку, навчання та гри без стереотипних заборон або вимог, пов’язаних зі статтю.
Фахівці юстиції наголошують, що Конституція України (ст. 24) гарантує рівність прав і свобод, а Сімейний кодекс України (ст. 150, 157) визначає рівність прав та обов’язків батьків у вихованні дитини.