Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій обʼєктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України визначає Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій обʼєктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закон про компенсацію).
Відповідно до положень частин першої, сьомої статті 4 Закону про компенсацію для отримання компенсації за знищений обʼєкт нерухомого майна необхідно подати заяву, до якої додається, зокрема, копія документа, що підтверджує право власності на обʼєкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний обʼєкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Тобто для подачі заяви необхідно підтвердити право власності на таке майно в документальній формі або за допомогою відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Також відповідно до положень пункту 13 Порядку надання компенсації за знищені обʼєкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року Nº 600, для отримання компенсації отримувачу компенсації необхідно здійснити відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений обʼєкт нерухомого майна. При цьому передумовою для реєстрації припинення права власності на знищене майно є державна реєстрація виникнення такого права. Частиною третьою статті 3 Закону закріплено принцип визнання державою речових прав на нерухоме майно, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року. Проте, як вбачається з вищенаведеного, у деяких випадках, зокрема для реалізації права на отримання компенсаці пошкоджене або зруйноване майно, у власника виникає необхідність внесення відомостей про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав). Звертаємо увагу, що в чинному законодавстві передбачено правові механізми, які максимально спрощують процедуру внесення відомостей про речові права, які виникли та зареєстровані у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, до Державного реєстру прав. Інформуємо, що до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності, інших речових прав на нерухоме майно, розташоване на земельних ділянках, проводилась, зокрема, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року Nº 7/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за Nº 157/6445 (далі - Тимчасове положення), реєстраторами бюро технічної інвентаризації, підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Згідно з пунктом 1.8 Тимчасового положення Реєстр прав власності на нерухоме майно визначався як єдина державна інформаційна система, що містить відомості про зареєстровані права, субʼєктів прав, обʼєкти нерухомого майна та незавершеного, правовстановлювальн документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на обʼєкт незавершеного будівництва, тобто цей Реєстр був автоматизованим електронним ресурсом. З набранням чинності Законом Реєстр прав власності на нерухоме майно поряд з Єдиним реєстром заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна та Державним реєстром іпотек є невідʼємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав.
Із запровадженням в Україні воєнного стану Урядом вжито низку заходів, спрямованих на спрощення порядку державної реєстрації прав на обʼєкти нерухомого майна, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. Зокрема, 02 травня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Nº 432 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах державної реєстрації», якою внесені зміни, зокрема, до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року Nº 1127.
Вказаними змінами пункт 53 Порядку викладено в новій редакції та передбачено, що у разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, державна реєстрація такого права власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи відповідно на підставі відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації. Отже, внесення до Державного реєстру прав відомостей про право власності осіб, що вже зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, здійснюється без будь-яких додаткових документальних підтверджень, у тому числі без звернення до БТІ.
Слід зазначити, що на це прямо вказує редакція абзацу першого пункту 3 частини третьої статті 10 Закону, яка передбачає, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обовʼязково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, здійснюється у звʼязку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у звʼязку з вчиненням такої дії.
На сьогодні державний реєстратор має доступ та можливість самостійного використання відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно.