Право на батьківство та материнство: чи може це стати приводом для розлучення?

Право на батьківство чи материнство – це природне, невід’ємне право особи (чоловіка або жінки) стати батьком (матір’ю) дитини та володіти правами й обов’язками щодо неї.

Право на батьківство та материнство є важливою юридичною гарантією свободи прийняття рішень у важливих питаннях, що стосується сім'ї.

Стаття 51 Конституції України проголошує рівні права та обов'язки подружжя в сімейних відносинах, зокрема щодо народження дітей і догляду за ними.

До того ж, небажання чоловіка чи жінки мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу.

Водночас, Сімейний кодекс України регулює процедуру розірвання шлюбу, визначаючи права й обов'язки подружжя у разі відсутності спільних дітей.

 Підстави для розірвання шлюбу

Згідно зі статтею 106 Сімейного кодексу України, подружжя, яке не має спільних дітей, може подати заяву до органу ДРАЦС про розірвання шлюбу за обопільною згодою.

Після подання заяви орган ДРАЦС складає актовий запис про розірвання шлюбу через місяць, якщо вона не була відкликана.

 Односторонній порядок розірвання шлюбу

Закон також передбачає можливість подання заяви про розірвання шлюбу в односторонньому порядку, якщо другий з подружжя:

- визнаний безвісно відсутнім (ст. 43 Цивільного кодексу України);

- визнаний недієздатним (ст. 39 ЦКУ).

Це дозволяє захистити інтереси одного з подружжя, навіть якщо інший не може виконувати свої обов'язки у шлюбі.

 Юридичний захист прав подружжя

Українське законодавство забезпечує рівні права чоловіка і дружини під час шлюбу та після його розірвання.

Кожен із них має право на захист своїх майнових інтересів, участь у вихованні спільних дітей та отримання відповідної правової допомоги.