Державна реєстрація нормативно-правового акта - це не просто бюрократична процедура. Кожен нормативно-правовий акт, перед тим як бути офіційно зареєстрованим, проходить ретельну перевірку на відповідність основним правовим документам країни та міжнародним договорам.
Відповідність Конституції та законам України
Дотримання Конвенції про захист прав людини 1950 року та протоколам до неї
Перевірка на відповідність міжнародним договорам, які затвердила Верховна Рада
Аналіз згідно з європейськими стандартами (acquis communautaire)
Антикорупційна експертиза, щоб уникнути правових колізій та зловживань
А ще враховується практика Європейського суду з прав людини, щоб кожен акт відповідав європейським правовим стандартам.
Якщо документ відповідає всім стандартам, акт отримує реєстраційний номер і потрапляє до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Цей процес — це гарантія того, що правові акти України відповідають найвищим стандартам правосуддя та захисту прав людини.
Відтак, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обовʼязків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обовʼязковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління субʼєкта нормотворення.
Ha державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими це субʼєктами нормотворення електронній (через системи електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки) або в паперовій формі в порядку, визначеному Мінʼюстом, що містять норми права, маютьнеперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
Якщо нормативно-правовий акт подається суб’єктом нормотворення на державну реєстрацію повторно після доопрацювання, а також якщо нормативно-правовий акт прийнято замість акта, у державній реєстрації якого відмовлено, у супровідному листі зазначається про дату і номер листа органу юстиції про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання або відмову в державній реєстрації.
На державну реєстрацію не подаються акти:
* персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
* дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про
затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
* оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
* якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
* спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
* рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру
(методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо),
нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних
спостережень, адміністративних даних та інші).
У разі надходження акта, який не підлягає державній реєстрації, орган державної реєстрації протягом 5 робочих днів повертає його суб'єкту нормотворення з відповідним обґрунтуванням.