Проведення державної реєстрації права власності

 

Частиною першою статті 258 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) визначено, що судовими рішеннями є

  - ухвали;

  - рішення;

 - постанови;

  - судові накази.

Процедурні питання, повʼязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених ЦПК, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

 Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Своєю чергою відповідно до частин першої - четвертої статті 207 ЦПК мирова угода

укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обовʼязків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

  Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у звʼязку з укладенням сторонами мирової угоди суд розʼяснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

 Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

 Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою (частина перша статті 208 ЦПК).

  Отже, при укладенні сторонами мирової угоди рішення суду не ухвалюється.

Викладене необхідно враховувати під час практичного застосування державними реєстраторами статей 3, 10, 18, 24, 27 Закону.

Так, згідно з пунктами 9 та 10 частини першої статті 27 Закону судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обʼєкт незавершеного будівництва, майбутній обʼєкт нерухомості та ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди є самостійними підставами для державної реєстрації права власності та інших речових прав.

Частиною першою статті 24 Закону визначено підстави відмови у державній реєстрації, однією з яких є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, обʼєкт незавершеного будівництва, майбутній обʼєкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

  Виняток із цього загального правила закріплено в частині четвертій цієї статті Закону, якою передбачено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується, зокрема, у разі державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно або витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Відтак, проведення державної реєстрації права власності на підставі затвердженої судом мирової угоди за наявності зареєстрованого обтяження суперечить вимогам чинного законодавства.