Ще нещодавно «безбар’єрність» асоціювалася переважно з облаштованими пандусами та ліфтами.
Але це поняття значно ширше і охоплює не тільки фізичну доступність, але й освітню, економічну та соціальну сфери.
Сьогодні безбар’єрність – це можливість для всіх користуватися різними послугами та отримувати необхідну інформацію без жодних перепон.
Основні принципи безбар’єрності:
Коректна комунікація та термінологія
Правильне вживання термінів – запорука недискримінації. Наприклад, замість «інвалід» варто говорити «людина з інвалідністю». Завжди на першому місці – людина, а вже потім її особливості.
Архітектурна доступність
Післявоєнна відбудова України базується на комплексному підході, де безбар’єрність є ключовим напрямком. Оновлені будівельні норми враховують найкращі європейські практики та сприяють створенню безбар’єрного простору.
Цифрова безбар’єрність
Доступ до швидкісного Інтернету та цифрових послуг для всіх, включаючи літніх людей, осіб з інвалідністю та мешканців сільських місцевостей. Це включає доступ до цифрової інфраструктури, знань, сервісів та захищених цифрових прав.
Інформаційна безбар’єрність
Інформація має бути доступною у різних форматах, як-от шрифт Брайля або жестова мова.
Освітня та економічна безбар’єрність
Рівний доступ до освіти та можливість працевлаштування для всіх суспільних груп. Це включає професійну підготовку, фінансову грамотність, підтримку підприємництва та додаткові можливості для дистанційної роботи.
Суспільна та громадянська безбар'єрність
Рівні можливості участі у житті громади та держави, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації.
Забезпечуючи безбар’єрність, гарантується право кожної людини користуватися громадськими послугами на рівні з іншими.