Гроші в борг: як убезпечити свої фінанси відповідно до законодавства України

Давати гроші в борг – справа буденна, але, щоб уникнути непорозумінь і захистити свої фінансові інтереси, варто пам’ятати про юридичні аспекти, передбачені Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

 Усна чи письмова форма договору?

Усний договір позики допустимий, якщо сума, що передається позичальнику, менша за десятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (нині це 17 грн., тобто межа – 170 грн. згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України).

Однак, якщо сума більша або одна із сторін – юридична особа, договір обов’язково має бути оформлений письмово.

Варто звернути увагу, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей (частина друга статті 1046 ЦКУ).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена

розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем

визначеної грошової суми.

З метою уникнення спірних ситуацій в процесі виконання договору розписку доцільно

писати власноруч.

У такому випадку у боржника в разі виникнення судового спору не буде можливості стверджувати, що він не отримував кошти, або отримував у меншій кількості, ніж встановлено договором.

За законом нотаріальне посвідчення договору позики не є обов’язковим, але можливе за бажанням сторін.

Посвідчення угоди нотаріусом додає їй юридичної вірогідності.

 

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (стаття 1049 ЦКУ).

 

Однак, варто пам’ятати про необхідність чітко фіксувати суму боргу, строки та умови повернення.

 Уникайте усних домовленостей при значних сумах – письмовий договір або розписка збережуть ваші права. За потреби звертайтеся до нотаріуса, щоб надати угоді більше ваги.

Знання своїх прав – це перший крок до захисту власних інтересів.