Державній реєстрації в Центральному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Київ) підлягають нормативно-правові акти виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської обласної державної адміністрації, Черкаської обласної державної адміністрації, їх структурних підрозділів, районних в місті Києві державних адміністрацій, районних державних адміністрацій Київської та Черкаської областей, їх структурних підрозділів відповідно до законодавства (далі – суб’єкти нормотворення).
Цей посібник розроблено з метою надання допомоги суб’єктам нормотворення щодо порядку підготовки та подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - орган юстиції).
Для більш чіткого висвітлення інформації, матеріал викладено у формі «запитання – відповідь».
«Запитання – відповіді»
Якими документами слід керуватися при підготовці та поданні на державну реєстрацію до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) нормативно-правових актів?
При підготовці та поданні на державну реєстрацію до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) нормативно-правових актів слід керуватися Указом Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (зі змінами) (далі – Положення), Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 (зі змінами) та Порядком подання нормативно-правових актів на державну реєстрацю до органів юстиції та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за № 381/10661 ( (зі змінами) (далі – Порядок).
У чому полягає державна реєстрація нормативно-правового акта?
Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї (далі - Конвенція), міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та правом Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Що таке нормативно-правовий акт?
Нормативно-правовий акт – офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
Які нормативно-правові акти підлягають державній реєстрації?
Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.
На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб’єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки) або паперовій формі в Порядку, визначеному Міністерством юстиції України, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну з указаних ознак, так і декілька.
Нормативно-правові акти про внесення змін до зареєстрованих нормативно-правових актів, а також акти про втрату чинності зареєстрованих нормативно-правових актів підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
Які акти не подаються на державну реєстрацію?
На державну реєстрацію не подаються акти:
а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
е) рекомендаційного, роз’яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз’яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
Який термін подання на державну рестрацію нормативно-правового акта?
Нормативно-правові акти подаються на державну рестрацію суб’єктами нормотворення протягом трьох робочих днів після їх прийняття.
Чи обов’язкове внутрішнє погодження документа та як воно оформлюється?
Внутрішнє погодження документа обов’язкове. Воно оформляється візуванням проекту документа посадовими особами суб’єкта нормотворення, які відповідно до їх компетенції займаються питаннями, порушеними в нормативно-правовому акті. Віза включає: особистий підпис, власне ім’я і прізвище особи, яка візує документ, дату візування із зазначенням у разі потреби найменування посади цієї особи. Віза проставляється на лицьовому або в разі, коли місця на лицьовому боці останнього аркуша недостатньо, на зворотному боці останнього аркуша проекту документа. Візи проставляються на паперових примірниках документів, що створюються у разі наявності підстав, які визнаються обґрунтованими для створення установою документів у паперовій формі, та залишаються в установі.
Як оформляється зовнішнє погодження?
У разі наявності положень, норм та доручень, що поширюються на інші органи, нормативно-правовий акт повинен бути погоджений з відповідними суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності.
Зовнішнє погодження проектів документів, створених у паперовій формі, оформляється шляхом проставлення на них грифа погодження, який включає в себе слово “ПОГОДЖЕНО”, найменування посади особи та установи, з якою погоджується проект документа, особистий підпис посадової особи, скріплений гербовою печаткою, власне ім’я, прізвище і дату або назву документа, що підтверджує погодження, його дату і номер (індекс).
Гриф погодження ставиться нижче підпису на останній сторінці проекту документа.
У разі коли зміст документа стосується більше ніж трьох установ, складається Аркуш погодження
Аркуш погодження оформлюється на лицьовому та у разі потреби зворотному боці одного аркуша за такою формою:
Зовнішнє погодження у разі потреби, визначеної законодавством, здійснюється в такій послідовності: установи однакового рівня та інші установи; громадські організації; органи, які здійснюють державний контроль в певній сфері; установи вищого рівня.
Строк між датою зовнішнього погодження проекту нормативно-правового акта, який підлягає державній реєстрації, і датою прийняття такого акта не повинен перевищувати 60 днів.
З ким погоджуються проекти нормативно-правових актів?
Проекти регуляторних актів, які розробляються місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, підлягають погодженню із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної регуляторної політики у встановленому цим Законом порядку.
Якщо на державну реєстрацію суб’єкт нормотворення подає нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, він також повідомляє за встановленою формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, із доданням відповідних підтвердних документів (листів, аркушів зовнішнього погодження тощо) про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначає суб’єкт нормотворення.
У разі подання на державну реєстрацію нормативно-правового акта, що стосується прав осіб з інвалідністю, застосовується аналогічний порядок підтвердження позиції громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які мають всеукраїнський статус, відповідно до їх статутної діяльності.
Які документи подаються разом з нормативно-правовим актом?
Разом з нормативно-правовим актом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подаються:
а) пояснювальна записка за формою, визначеною у додатку 4 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950;
б) порівняльна таблиця за формою, визначеною у додатку 7 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (у випадку внесення змін до раніше зареєстрованого нормативно-правового акта);
в) документи про зовнішнє погодження та/або погодження за вмовчанням нормативно-правового акта із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності;
г) рішення державної регуляторної служби України про погодження проекту регуляторного акта;
ґ) довідка щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) за формою, визначеною в додатку 1 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950;
д) висновок Мінцифри про проведення цифрової експертизи, якщо проект нормативно-правового акта стосується питань інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, електронної демократії, надання адміністративних послуг або цифрового розвитку;
е) висновок про проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта за формою, визначеною у додатку 2 до Порядку проведення гендерно-правової експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 “Питання проведення гендерно-правової експертизи”.
Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію визначається Міністерством юстиції України (наказ від 12.04.2005 № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правивх актів в органах юстиції та скасування рішення про державну реєстрацію нормавтино-правових актів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за № 381/10661 (із змінами).
Яке рішення може прийняти орган юстиції за результатами правової експертизи нормативно-правового акта?
За результами правової експертизи орган юстиції приймає одне з аких рішень:
У яких випадках орган юстиції приймає рішення про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання?
Нормативно-правовий акт може бути повернутий органом юстиції без державної реєстрації для доопрацювання на прохання суб’єкта нормотворення або з власної ініціативи, якщо суб’єктом нормотворення порушено вимоги пункту 9 Положення або Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацю до органів юстиції.
Під час доопрацювання нормативно-правового акта суб’єкт нормотворення повинен урахувати всі висловлені органом юстиції зауваження, усунути виявлені порушення, переузгодити нормативно-правовий акт із заінтересованими органами в установленому законодавством порядку (у тому числі із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику (для регуляторних актів)), та протягом місяця повторно подати цей нормативно-правовий акт на державну реєстрацію або надати органу юстиції копію розпорядчого документа про його скасування.
Яка процедура державної реєстрації нормативно-правового акта, прийнятого суб’єктом нормотворення без дотримання правил нормопроектувальної техніки?
Якщо нормативно-правовий акт прийнято суб’єктом нормотворення виключно без дотримання вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності (зокрема правил нормопроектувальної техніки) орган юстиції приймає рішення про державну реєстрацію такого акта. У зазначеному рішенні відображаються зауваження і пропозиції щодо приведення положень такого акта у відповідність із законодавством з питань документування управлінської діяльності (зокрема правил нормопроектувальної техніки) із зазначенням конкретних невідповідностей, статей, пунктів тощо або наданням відповідного варіанта редакції тексту, до якого є зауваження.
Суб’єкт нормотворення повинен врахувати всі висловлені органом юстиції зауваження та протягом п’яти робочих днів з дати їх отримання подати для державної реєстрації відповідний нормативно-правовий акт (без узгодження такого акта із заінтересованими органами) або подати органу юстиції копію документа про скасування такого акта, що є підставою для скасування рішення про державну реєстрацію зареєстрованого нормативно-правового акта. Державна реєстрація такого акта здійснюється протягом двох робочих днів після його надходження до органу державної реєстрації та підлягає офіційному опублікуванню одночасно із зареєстрованим нормативно-правовим актом.
У разі неврахування (часткового врахування) суб’єктом нормотворення у відповідному нормативно-правовому акті висловлених органом юстиції зауважень або врегулювання в такому акті інших питань, що не стосуються зазначених зауважень, орган державної реєстрації відмовляє в державній реєстрації такого акта та одночасно скасовує рішення про державну реєстрацію зареєстрованого нормативно-правового акта.
У яких випадках орган юстиції відмовляє в державній реєстрації нормативно-правового акта?
У державній реєстрації відмовляється, якщо нормативно-правовий акт:
а) не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, Конвенції про права осіб з інвалідністю, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), видано без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема акт:
порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи і законні інтереси громадян та юридичних осіб або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки;
виходить за межі компетенції органу, що його видав;
містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
не відповідає вимогам законодавства про мови;
видано за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (на підставі повідомлення ДРС);
в) не узгоджено із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності, або не повідомлено про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо нормативно-правового акта, прийнятого міністерством та іншим центральним органом виконавчої влади з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, та проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій;
ґ) не узгоджено з Урядовим уповноваженим з прав осіб з інвалідністю, всеукраїнськими громадськими організаціями осіб з інвалідністю та їх спілками у разі наявності у нормативно-правовому акті положень, що стосуються осіб з інвалідністю.
д) не узгоджується з дорученням, даним органу, що видав акт.
У невідкладних випадках, пов’язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб’єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами.
У який строк підлягає скасуванню нормативно-правовий акт у державній реєстрації якого відмовлено?
Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню суб’єктом нормотворення у 5-денний строк з дня отримання рішення управління юстиції про відмову в його державній реєстрації.
Копія розпорядчого документа про скасування нормативно-правового акта в цей самий строк направляється до управління юстиції. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм.
Протягом якого строку прийматься рішення про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації?
Таке рішення приймається, якщо поданий на державну реєстрацію акт містить ознаки, передбачені пунктом 5 Положення, та оформлюється наказом органу юстиції. У преамбулі наказу вказується структурна одиниця (їх сукупність) пункту 5 Положення, яка є підставою визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення органу юстиції.
Які підстави скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта?
Рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано у зв’язку з:
а) виявленням обставин, що не були відомі органу юстиції під час реєстрації нормативно-правового акта;
б) набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині;
в) одержанням повідомлення від Державної регуляторної служби України про виявлення будь-якої обставини, визначеної у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" або повідомлення Державної регуляторної служби України про зупинення дії регуляторного акта чи окремих його положень відповідно до частини восьмої статті 28 зазначеного Закону;
в-1) висновком Міністерства юстиції України, міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України про невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини;
г) виявленням порушень або недотримання вимог пунктів 13, 16 Положення суб’єктом нормотворення.
Підставами для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта можуть бути інші обставини, що виникли після державної реєстрації нормативно-правового акта.
Коли набирають чинності нормативно-правові акти?
Нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не встановлено самими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.
Чи можна направляти на виконання нормативно-правові акти, які ще не опубліковані?
Суб’єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.
Висновок
Основною метою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської обласної державної адміністрації, Черкаської обласної державної адміністрації, їх структурних підрозділів, районних в місті Києві державних адміністрацій, районних державних адміністрацій Київської та Черкаської областей, їх структурних підрозділів, нормативно-правові акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, з напрямку державної реєстрації нормативно-правових актів є забезпечення охорони конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб, проголошених і гарантованих Конституцією та законами України, усунення порушень чинного законодавства, підвищення рівня законності та дієвості нормативно-правових актів суб’єктів нормотворення.