У сучасному світі все більше сімей мають зв’язки за межами однієї країни. Міграція, навчання, робота за кордоном — усе це породжує нові правові виклики, зокрема й у сфері забезпечення права дитини на належне утримання.
Саме для вирішення таких питань у міжнародному вимірі Україна приєдналася до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном підписаної 20 червня 1956 року яка набрала чинності для України 19 жовтня 2006 року та Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, вчиненої 23 листопада 2007 року у м. Гаазі яка у відносинах між Договірними державами, які підписали обидві конвенції замінює Конвенцію про міжнародне стягнення аліментів 1956 року настільки, наскільки її сфера застосування між такими державами збігається зі сферою застосування цієї Конвенції. Вона набула чинності для України 1 листопада 2013 року.
Конвенція встановлює механізм міжнародної співпраці у справах про стягнення аліментів, який забезпечує:
Стосовно таких заяв, відповідно до Гаазької конвенції, Центральні органи надають допомогу та вживають усіх необхідних заходів таких як:
Фактично, Конвенція дозволяє дитині отримати гарантоване законом утримання навіть тоді, коли один із батьків проживає в іншій країні — незалежно від того, де було ухвалено рішення про стягнення.
Виконання Конвенції в Україні забезпечує Міністерство юстиції України, яке визначене центральним органом для реалізації положень Гаазької Конвенції.
Юстиція України співпрацює з центральними органами інших держав — членів Конвенції, передає та отримує заяви про стягнення утримання, а також сприяє виконанню судових рішень на території України.
Важливо, що у разі коли рішення про стягнення аліментів ухвалене за кордоном, Міністерство юстиції України забезпечує його визнання і примусове виконання українською правовою системою.
Конвенція охоплює зобов’язання з утримання, що виникають між батьками та дітьми, які не досягли 18 років.
Крім того, її окремі положення застосовуються і до ширшого кола сімейних зобов’язань — зокрема, щодо утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, непрацездатних батьків, бабусь, дідусів, братів, сестер.
Тобто кожна дитина, яка має право на утримання, може розраховувати на захист своїх прав, навіть якщо батько чи мати мешкають у іншій договірній державі.
Якщо заявник проживає в Україні, він може звернутися безпосередньо до Міністерства юстиції України або через територіальні органу юстиції.
Якщо заявник мешкає в іншій державі, заява подається через центральний орган цієї держави до Міністерства юстиції України.
У заявах, передбачених Конвенцією, мають бути зазначені дані про заявника, боржника, дитину, а також суть прохання та підтвердні документи. Усі форми заяв опубліковані на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права та перекладені українською на сайті Міністерства юстиції.
Міністерство юстиції України, діючи як центральний орган, виконує комплекс дій:
Таким чином, українська юстиція не лише гарантує виконання судових рішень, а й сприяє збереженню соціальної справедливості, щоб жодна дитина не залишалася без належного утримання.
Виконання Гаазької Конвенції - це частина системної роботи Мін’юсту із забезпечення міжнародного правосуддя. Україна послідовно дотримується своїх міжнародних зобов’язань, забезпечує належний рівень міждержавної взаємодії та демонструє готовність захищати права своїх громадян незалежно від кордонів.