Наслідки визнання фізичної особи банкрутом

Визнання фізичної особи банкрутом не означає автоматичного «списання всіх боргів» без будь-яких наслідків.

Кодекс України з процедур банкрутства передбачає як можливість звільнення особи від боргів після завершення відповідної процедури, так і певні обмеження, які діють у подальшому.

 

 Розглянемо детальніше, які ж існують сьогодні наслідки та обмеження після визнання фізичної особи банкрутом 

     Звільнення від боргів

Відповідно до статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, після завершення процедури погашення боргів та закриття провадження господарський суд ухвалює рішення про звільнення фізичної особи від боргів.

Водночас списанню підлягають не всі зобов’язання.

• відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;

• сплата аліментів;

• інші вимоги, нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Якщо такі зобов’язання не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, кредитор може вимагати їх виконання і після завершення провадження.

     Протягом 5 років не можна повторно ініціювати власне банкрутство

Стаття 135 Кодексу встановлює: протягом 5 років після визнання фізичної особи банкрутом за її заявою не може бути відкрито нове провадження у справі про неплатоспроможність.

Існує виняток — якщо попередні борги були погашені у повному обсязі в порядку, передбаченому Кодексом.

      Про банкрутство потрібно повідомляти при оформленні кредиту чи позики

Протягом п’яти років після визнання банкрутом особа перед укладенням договору позики, кредитного договору, договору поруки або договору застави зобов’язана письмово повідомити іншу сторону про факт своєї неплатоспроможності.

     3 роки — обмеження щодо бездоганної ділової репутації

Протягом трьох років після визнання фізичної особи банкрутом вона не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію.

Тобто після завершення процедури банкрутства людина може жити звичайним життям, працювати, отримувати дохід, укладати договори тощо. Але якщо для певної посади, професії чи діяльності закон вимагає саме бездоганної ділової репутації, протягом цих трьох років така особа формально не відповідатиме цій вимозі.

Зауважимо, що банкрутство фізичної особи — це законний механізм врегулювання непосильних боргових зобов’язань, але він має визначені законом наслідки. Тому перед зверненням до суду варто оцінити не лише можливість звільнення від частини боргів, а й обмеження, які діятимуть після визнання особи банкрутом.