Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280) з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах зазначеного Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.
Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1150 (далі – Положення) – на разі єдиний підзаконний нормативно-правовий акт, який визначає умови та порядок державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст, в тому числі статутів об'єднаних територіальних громад, утворених згідно із Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад».
Реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст (крім м. Києва), в тому числі статутів об’єднаних територіальних громад, утворених згідно із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», здійснюється відповідними територіальними органами Мін’юсту (міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції).
Порядок державної реєстрації статуту територіальної громади передбачає здійснення наступних кроків
Підготувати пакет документів, необхідний для державної реєстрації статуту територіальної громади, а саме:
- заяву встановленого зразка (додаток 1 до Положення) статут територіальної громади у двох примірниках та на електронних носіях;
- копію рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження статуту, оформлену відповідно до законодавства;
- витяг з протоколу пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування щодо затвердження статуту.
Документи, що подаються для реєстрації статуту, повинні бути оформлені відповідно до вимог законодавства та Положення.
Сторінки статуту прошиваються і пронумеровуються. Статут завіряється на звороті останньої сторінки підписом сільського, селищного, міського голови і скріплюється печаткою представницького органу місцевого самоврядування.
Пакет документів подається до центру надання адміністративних послуг або до відповідних територіальних органів Мін’юсту . Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не має права вимагати від заявника подання документів, не передбачених законодавством та Положенням або оформлених інакше, ніж визначено законодавством та Положенням.
Заява про реєстрацію статуту та подані з нею документи розглядаються у 30-денний термін.
У разі втрати свідоцтва про державну реєстрацію статуту територіальної громади для видачі дубліката свідоцтва подаються:
- заява про видачу дубліката, підписана сільським, селищним, міським головою;
- рішення представницького органу місцевого самоврядування про звернення до органу, що здійснив реєстрацію статуту, щодо видачі дубліката свідоцтва;
- підтвердження опублікування в засобах масової інформації оголошення про втрату свідоцтва.
ОБОВ'ЯЗКОВО
За результатами надання адміністративної послуги реєструючим органом видається свідоцтво про державну реєстрацію статуту територіальної громади встановленого зразка та Статут. Відповідні відомості про державну реєстрацію статуту територіальної громади вносяться до реєстру статутів територіальних громад та оприлюднюються на офіційному веб-порталі реєструючого органу. Крім того, ці відомості подаються реєструючим органом відповідному органу державної статистики в десятиденний термін.
Або надається обґрунтована відмова в його реєстрації.
Скасування реєстрації статуту здійснюється органом, що його зареєстрував: у разі подання письмової заяви про це сільського, селищного, міського голови за наявності відповідного рішення представницького органу місцевого самоврядування; на підставі рішення суду. Скасування реєстрації статуту здійснюється шляхом виключення його з реєстру, про що в десятиденний термін повідомляється представницький орган місцевого самоврядування та відповідний орган державної статистики.
Про внесення змін до статуту сільський, селищний, міський голова у п'ятиденний термін повідомляє орган, що здійснив реєстрацію статуту.
Підставою для відмови в реєстрації статуту може бути невідповідність поданих документів Конституції та законам України. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про відмову в його реєстрації інформує про таке рішення заявника. До листа органу, що здійснив реєстрацію статуту, про відмову в його реєстрації додається правове обґрунтування щодо невідповідності статуту або окремих його положень Конституції та законам України. Рішення про відмову в реєстрації статуту може бути оскаржено в судовому порядку.