Процедура подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до органів юстиції

Зокрема:

   Відповідність Конституції та законам України

   Дотримання Конвенції про захист прав людини 1950 року та протоколам до неї

   Перевірка на відповідність міжнародним договорам, які затвердила Верховна Рада

   Аналіз згідно з європейськими стандартами (acquis communautaire)

   Антикорупційна експертиза, щоб уникнути правових колізій та зловживань

  А ще враховується практика Європейського суду з прав людини, щоб кожен акт відповідав європейським правовим стандартам.

Якщо документ відповідає всім стандартам, акт отримує реєстраційний номер і потрапляє до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Цей процес — це гарантія того, що правові акти України відповідають найвищим стандартам правосуддя та захисту прав людини.

Відтак, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обовʼязків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обовʼязковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління субʼєкта нормотворення.

Ha державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими це субʼєктами нормотворення електронній (через системи електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки) або в паперовій формі в порядку, визначеному Мінʼюстом, що містять норми права, маютьнеперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Якщо нормативно-правовий акт подається суб’єктом нормотворення на державну реєстрацію повторно після доопрацювання, а також якщо нормативно-правовий акт прийнято замість акта, у державній реєстрації якого відмовлено, у супровідному листі зазначається про дату і номер листа органу юстиції про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання або відмову в державній реєстрації.

* персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

* дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про

затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

* оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

* якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

* спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

* рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру

(методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо),

нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних

спостережень, адміністративних даних та інші).

У разі надходження акта, який не підлягає державній реєстрації, орган державної реєстрації протягом 5 робочих днів повертає його суб'єкту нормотворення з відповідним обґрунтуванням.