У кримінальному провадженні саме виконавець несе покарання за вчинене, проте що робити, якщо виконавець сам виявився жертвою?
Порушивши закон чужими руками, російський солдат сподівається вийти сухим із води. Шляхом тортур, ув’язнення, нанесення фізичних травм, тиску на свідомість він проти волі змушує особу вчиняти протиправні дії.
Конституція України визначає життя людини, її здоров’я та безпеку одними з найвищих соціальних цінностей, а тому у разі доведення факту фізичного або/та психологічного примусу вона може претендувати на захист своїх прав. Це гарантується статтею 40 Кримінального кодексу України, а питання крайньої необхідності — статтею 39 цього ж кодексу.
Особа не буде нести відповідальність за правопорушення вчинене внаслідок насильницьких дій, бо до того як перетнути межу законності вона сама стає жертвою.
Постане перед судом натомість той, хто здійснював примус!