Прийняття спадщини в Україні регулюється Цивільним кодексом України (далі – Кодекс).
Зокрема, для прийняття спадщини статтею 1270 Кодексу встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (тобто з дня смерті спадкодавця).
Протягом цього строку спадкоємець має звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Якщо цього не зроблено, спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину.
Винятки:
• Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
• Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.
На жаль, пропуск строків для прийняття спадщини – досить поширена ситуація. Це може статися через різні обставини:
- перебування спадкоємця на лікуванні з приводу тимчасової непрацездатності;
- перебування спадкоємця у відрядженні;
- приховування факту відкриття спадщини іншими спадкоємцями;
- обставини військового часу, які не дозволили спадкоємцю здійснити своє право тощо.
Як діяти, якщо строк для прийняття спадщини пропущений?
1. Звернутися до нотаріуса.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
2. Звернутися до суду.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як уникнути проблем, пов’язаних з пропущенням строку на прийняття спадщини?
Завжди інформуйте нотаріуса про смерть близької людини. Нотаріус зобов’язаний сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.