14-03-202310:59

Спілкування без бар'єрів: дотримання принципу "спочатку людина"

   Для безбар’єрної мови є таке просте правило, яке звучить так: «спочатку говоримо про людину, а не про її риси». Тобто у фразах та висловах спочатку згадуйте людину, а далі вже її ознаки, якщо це потрібно.
 
   Наприклад, людина з інвалідністю, людина з ДЦП, людина з синдромом Дауна. Якщо ж ми говоримо, наприклад, «інвалід», ми по суті знеособлюємо людину, зводимо її особистість до якоїсь одної характеристики. Але насправді ж це не так.
 
   Безбар’єрна мова — це мова, в якій відсутні слова, фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до певних людей чи груп. Це мова, яка не відчужує людей — навмисно або ненавмисно. Це мова, принцип якої можна сформувати однією фразою: поважати гідність іншої людини.
 
   Усі ми значно більше, ніж якась одна ознака.