Кожна особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, може звернутися до Міністерства юстиції України, його територіального органу чи до суду.
У разі незгоди з результатом розгляду скарги територіальним органом МЮУ - безпосередньо до Мінʼюсту.
Винятки становлять рішення про державну реєстрацію прав, які оскаржуються безпосередньо до Мінʼюсту або суду.
Водночас скарга повинна відповідати вимогам, установленим законодавством щодо форми, змісту та підстав такого звернення, а саме: законами «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 No1952-IV та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 No755-IV. Недотримання хоча б однієї з вимог є підставою для відмови в прийнятті скарги до розгляду.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону No1952-IV, скарга - це письмове клопотання, яке подається на розгляд Мінʼюсту щодо:
* рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
* рішення, дії або бездіяльності територіальних органів Мінʼюсту.
До територіальних органів відомства скарга може бути подана стосовно:
* рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльності державного реєстратора;
* дії або бездіяльності субʼєктів державної реєстрації прав.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 34 Закону No755-IV, Мінʼюст розглядає скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім тих, які вчинено на підставі рішення суду), а також на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів міністерства. Усвою чергу територіальний орган розглядає скарги на рішення (крім рішень, згідно з якими проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора та на дії або бездіяльність субʼєктів державної реєстрації.