Відсутність роботи - не привід для звільнення від щомісячної сплати аліментів. Державні виконавці Центрального МУ МЮ (м.Київ) нагадують, що на батьків покладений обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відтак, існує 2 шляхи вирішення аліментних питань:
- добровільний договір у нотаріуса;
- відповідне судове рішення.
Адже, якщо батьки не забезпечують на достатньому рівні утримання дитини або добровільно не виконують аліментний обов’язок за договором про сплату аліментів на дитину, то передбачено примусове стягнення аліментів за рішенням суду.
Якщо аліменти не сплачуються за виконавчим документом, виконавець нараховує боржнику заборгованість зі сплати аліментів.
Якщо боржник перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний і отримує допомогу по безробіттю, то з такої соціальної допомоги виконавцем стягуються присуджені аліменти.
Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
Так, за наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців, державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
Суспільно корисні роботи призначаються СУДОМ на строк від 120 до 360 годин і виконуються не більше 8 годин, а неповнолітніми – не більше 2 годин на день.
Таким чином, виконання правопорушниками оплачуваних суспільно корисних робіт є ефективним заходом примусу, оскільки зароблені ними кошти спрямовано на погашення наявної заборгованості по аліментах.
За несплату аліментів передбачено наступні тимчасові обмеження боржника:
- внесення неплатника до Єдиного реєстру боржників;
- обмеження у праві виїзду за межі України;
- накладення арешту на карткові рахунки;
- позбавлення права керування автомобілем;
- суспільно корисні роботи та ін.
Кримінальна відповідальність за ст. 164 КК України настає за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років