Статтею 11 Закону України «Про громадські об’єднання» визначено перелік відомостей, які має містити статут громадської організації.
У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону.
За результатами моніторингу відмов в державній реєстрації створення громадських організацій, Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вважає за необхідне звернути увагу на типові помилки, які містять статути громадських організацій.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про громадські об’єднання» членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, визначені частиною першою статті 7 цього Закону, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом. Проте, у статутах громадських організацій передбачається членство осіб, які досягли 16 або 18 років. У разі створення молодіжної або дитячої громадської організації вік членів та склад органів управління зазначається без урахування положень стаття 11 Закону України « Про основні засади молодіжної політики».
Статути громадських організацій передбачають право :
- здійснювати «волонтерську діяльність», проте відповідно до положень Закону України «Про волонтерську діяльність»,
волонтерська діяльністю є добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.
Відповідно до положень частини першої стаття 18 Закону України «Про громадські об’єднання» громадське об’єднання із статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор), проте громадські організації затверджують такий вид символіки як інший розпізнавальний знак, герб.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) медіа, натомість у в статутах громадські організації наділяються правом засновувати засоби масової інформації.
Відповідно до положень частини другої статті 5 Закону України «Про громадські об'єднання» кожна особа має право добровільно у будь-який час припинити членство (участь) у громадській організації шляхом подання заяви до відповідних статутних органів та не потребує прийняття додаткових рішень. Разом з тим, членство в громадській організації керівників та їх заступників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника. Проте, в статутах громадських організацій наявні положення щодо подання заяви про добровільне припинення членства до органів, які не є статутними, та порядок припинення членства заступників, наявність яких не передбачена статутом.
Згідно з положеннями частини другої статті 13 Закону України «Про громадські об'єднання», відокремлені підрозділи громадського об’єднання не є юридичними особами, крім випадків, передбачених цим Законом, утворюються та здійснюють свою діяльність на основі статуту громадського об’єднання. Натомість, статути громадських організацій передбачають створення та діяльність відокремлених підрозділів на підставі положень.
Положеннями частини другої статті 24 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачено, що право власності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління в порядку, передбаченому законом та статутом громадського об'єднання. Окремі функції щодо управління майном за рішенням вищого органу управління громадського об'єднання можуть бути покладені на створені ним відповідно до статуту керівні органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи таких об'єднань або передані громадським спілкам, утвореним цими громадськими об'єднаннями. Разом з тим, статути громадських організацій надають, зокрема керівнику, право розпоряджатися коштами та іншим майном громадської організації, відсутні положення щодо рішення вищого органу управління про передачу окремих функцій щодо управління коштами та іншим майном громадської організації.
Частиною третьою статті 26 Закону України «Про громадські об'єднання» встановлено, що вищий орган управління, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об'єднання, створює ліквідаційну комісію або доручає керівному органу здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення припинення громадського об'єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна громадського об'єднання після його ліквідації відповідно до статуту. Натомість, положеннями статутів передбачається створення ліквідаційної комісії, проте доручення здійснювати повноваження ліквідаційної комісії надаються одноособовому органу управління.
Відповідно до положень статі 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Натомість, статути громадських організацій містяться положення про те, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) набувають повноважень управління справами юридичної особи з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення.
Також, статути громадських організацій містять посилання на нормативно-правові акти, які втратили чинність, назви недіючих державних органів, викладення окремих слів іноземною мовою, орфографічні та арифметичні помилки, відсутність підписів на статутах громадських організацій уповноважених осіб, визначних статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Отже, при підготовці документів для державної реєстрації створення громадських організацій, зокрема статутів, слід враховувати положення чинного законодавства.