У сучасному українському суспільстві існує комплекс обмежень для різних груп у можливостях безбар'єрного доступу до інфраструктури, транспорту, зайнятості, освіти, отримання публічної інформації, послуг із боку держави та бізнесу тощо.
Саме тому в Україні на державному рівні запроваджено політику безбар'єрності.
Метою є створення умов, в яких кожна людина, незалежно від своїх фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, матиме рівні можливості для реалізації своїх прав та потенціалу.
І це питання має надзвичайно важливе значення, адже безбар'єрність є ключовим елементом інклюзивного суспільства, де кожен може реалізувати свій потенціал і жити повноцінним життям.
Однак, важливо розуміти, що безбар'єрність – це не лише про створення фізичного середовища, доступного для всіх.
Це також про зміну ставлення до людей з інвалідністю та інших груп населення, які мають певні обмеження, про повагу до їхніх прав та гідності, про розуміння їхніх потреб та прагнень.
Безбар'єрність охоплює всі сфери життя тасприяє соціальній інклюзії та боротьбі зі стереотипами.
І вкрай важливо створювати суспільство, де кожен відчуває себе прийнятим та поваженим, незалежно від фізичних, ментальних чи соціальних обмежень, де різноманітність та повага до кожної людини – ключові аспекти безбар'єрного суспільства.
Ми всі можемо зробити внесок у створення безбар'єрного суспільства.
Наприклад, підтримка ініціатив з доступності, участь у громадських проектах та підвищення обізнаності про важливість безбар'єрності – це кроки, які може зробити кожен з нас.
Тому, безбар'єрність – це не просто зручність, це шлях до інклюзивного суспільства, де кожен має рівні можливості для розвитку та реалізації свого потенціалу. Вона стосується всіх аспектів життя та вимагає спільних зусиль для досягнення цієї мети.
Лише працюючи разом, ми можемо створити середовище, в якому немає місця для бар'єрів – як фізичних, так і соціальних.
Більше матеріалів у «Довіднику безбар’єрності» за посиланням https://bf.in.ua/