Обставина, що виключає кримінальну протиправність діяння, - фізичний чи психічний примус.
Адже відповідати за злочин повинен кривдник, а не жертва.
Відтак, людина яка не могла керувати своїми діями звільняється від відповідальності за протиправну дію або бездіяльність! Таке право гарантується при наявності доказів статтею 40 Кримінального кодексу України.
Відповідно до статті 40 Кримінального кодексу України, особа не підлягає кримінальній відповідальності за діяння, вчинене під впливом фізичного примусу, коли через такий примус вона не могла керувати своїми діями. Це означає, що якщо хтось вчинив злочин, бо його змусили до цього фізичною силою, то відповідальність несе той, хто здійснював примус, а не особа, яка була змушена вчинити злочин.
У п.1 цієї статті сказано: “Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками”.
Нагадаємо, що під фізичним примусом розуміють: позбавлення чи обмеження волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості, мордування, катування тощо.
Українське законодавство гарантує право на захист особі, яка пережила такий травматичний досвід, бо вона сама стала жертвою та врешті-решт хотіла зберегти своє життя та здоров’я.