Північноатлантичний договір, або НАТО (Організація Північноатлантичного договору), було створено у 1949 році як союз незалежних, суверенних держав, що об'єдналися в інтересах спільної безпеки та захисту спільних цінностей.
Основною і найбільш фундаментальною метою його заснування стало гарантування колективної оборони країн-членів.
Суть колективної оборони закріплена у Статті 5 Північноатлантичного договору, яка є серцем Альянсу.
Вона передбачає, що збройний напад на одного або кількох членів НАТО в Європі чи Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх. У такому випадку кожен член Альянсу зобов'язується надати допомогу атакованій стороні, включаючи застосування збройної сили, щоб відновити та підтримувати безпеку Північноатлантичного регіону.
У Стратегічній концепції НАТО від 2022 року (яка визначає пріоритети Альянсу на наступне десятиліття) підтверджується, що метою діяльності НАТО є гарантування колективної оборони членів Альянсу на основі підходу на «360 градусів» (тобто проти всіх загроз з усіх напрямків).
Отже робимо висновок, що НАТО було створено як оборонний військово-політичний союз, основною метою якого є забезпечення миру та безпеки для своїх членів через механізм колективної оборони.