Вичерпали усі національні засоби юридичного захисту?
Тоді Ви можете звернутись за захистом прав до Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини – це міжнародний судовий орган, який покликаний забезпечувати дотримання державами – учасницями Ради Європи їхніх зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї.
Дане завдання Суд виконує, розглядаючи індивідуальні заяви, а також міждержавні справи.
Суд також наділений повноваженнями щодо надання консультативних висновків щодо тлумачення Конвенції та протоколів до неї. Індивідуальні заяви можуть подаватися будь-якою особою, неурядовою організацією або групою осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного однією з Договірних Сторін порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї.
Під час розгляду звернень Суд вирішує питання про те, чи справді держава в особі її органів влади або посадових осіб допустила порушення взятих на себе зобов’язань в межах Конвенції та протоколів до неї. За умови визнання факту порушення Суд застосовує до держави відповідні санкції.
Європейський суд з прав людини розглядає заяви щодо порушень лише тих прав та свобод, що гарантовані Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж чотирьох місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні.
Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, якщо вона є анонімною або за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.
Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви, або що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.
Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
Використання усіх національних засобів юридичного захисту є обов’язковою передумовою для звернення до Суду.
Так, Ви повинні використати усі національні засоби юридичного захисту в державі, якої стосується заява, які могли б виправити ситуацію, про яку Ви скаржитеся. При цьому Ви повинні дотримуватися національних процесуальних вимог, в тому числі строків оскарження. Проте Ви не повинні використовувати засоби правового захисту, що є неефективними, або вдаватися до дискреційного чи виняткового провадження, що не є частиною звичайної процедури оскарження.
Звернутись до Суду можна, надіславши заповнений формуляр заяви, який можна знайти на офіційному сайті Суду. Обов’язково необхідно заповнити усі рубрики формуляру заяви. Формуляр заяви необхідно завантажити, заповнити, роздрукувати і надіслати до Суду поштою разом з усіма необхідними документами.
Заповнений формуляр заяви потрібно надіслати за адресою:
The Registrar
European Court of Human Rights
Council of Europe
67075 Strasbourg cedex
FRANCE.
Перш ніж заповнювати формуляр заяви, потрібно уважно ознайомитись із Нотаткою для заповнення формуляру заяви, яку можна знайти на офіційному сайті Суду (
www.echr.coe.int/applicants). Писати до Суду можна однією з офіційних мов будь-якої з держав, що ратифікували Конвенцію.
Які основні особливості процедури розгляду заяв у Суді?
1. Слухання проводяться у відкритому засіданні, якщо Суд за виняткових обставин не вирішить інакше. Доступ до документів, переданих до канцелярії, є відкритим, якщо Голова Суду не вирішить інакше. Голова палати призначає, коли це необхідно, письмову та усну процедури.
2. Розгляд заяв – безкоштовний.
Кожна належно оформлена заява, яка надходить до Суду, оцінюється на предмет її прийнятності до розгляду. Якщо заяву попередньо було визнано прийнятною, Суд повідомляє державу-відповідача про подання заяви і просить надати позицію Уряду щодо викладених у заяві обставин.
За результатами розгляду справи по суті Суд або встановлює відсутність порушення державою-відповідачем порушення Конвенції та протоколів до неї, або визнає порушення державою-відповідачем положень Конвенції і протоколів до неї.
Рішення Суду проголошується головою палати або, за його дорученням, іншим суддею у відкритому слуханні. Довірені особи та представники сторін мають бути вчасно повідомлені про дату цього слухання. Інакше проголошенням рішення вважатиметься повідомлення, яке виконується в такий спосіб: рішення передається до Комітету Міністрів; Секретар надсилає завірені копії сторонам, Генеральному секретареві Ради Європи, третій стороні чи іншій безпосередньо заінтересованій особі.
Кожна сторона у разі незгоди з рішенням палати може оскаржити його протягом трьох місяців до Великої палати.
Рішення Суду підлягає виконанню з дня, коли воно набуває статусу остаточного. Відповідно до Конвенції, кожна держава-учасниця визнає юрисдикцію Суду і зобов’язується виконувати його остаточні рішення у справах, у яких вона є стороною. Порядок виконання рішень Суду в Україні визначається Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Виконання рішення Суду може передбачати: виплату Стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, а також вжиття заходів загального характеру, спрямованих на попередження випадків аналогічних порушень у майбутньому.
Нагляд за виконанням рішень Європейського суду з прав людини здійснює Комітет Міністрів Ради Європи.