Закон України «Про публічні електронні реєстри» - наступний крок до запровадження режиму без паперів.
З початку 2022 року набув чинності Закон України «Про публічні електронні реєстри» № 2110 від 10.09.2019, прийняття якого покликане оптимізувати наявні реєстри та зробити їх ефективнішими.
Законом впроваджується режим paperless — держава не вимагатиме від громадян інформацію, яка вже є в реєстрах.
Закон дозволить покращити стан державних реєстрів в Україні, допоможе оптимізувати наявні реєстри, зробити їх ефективними, а дані в них - якісними. Це наступний крок до запровадження режиму «без паперів».
Метою Закону є:
- створення єдиної інтероперабельної системи електронних реєстрів;
- визначення уніфікованої інституційної структури функціонування публічних електронних реєстрів та єдиних вимог щодо їх створення, ведення, взаємодії, адміністрування, модернізації, реорганізації та ліквідації;
- визначення єдиних вимог щодо створення реєстрової інформації та її використання в інших інформаційних системах, при здійсненні дозвільної та іншої управлінської діяльності, наданні адміністративних послуг.
Закон встановлює правові, організаційні і фінансові засади створення та функціонування публічних електронних реєстрів з метою захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб під час створення, зберігання, оброблення та використання інформації у публічних електронних реєстрах.
Дія Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері публічних електронних реєстрів під час створення, ведення, взаємодії, адміністрування, перетворення, модифікації та припинення публічних електронних реєстрів, при використанні реєстрової інформації національних електронних інформаційних ресурсів під час провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та державного регулювання, а також поширюється на відносини, що виникають під час створення, ведення, взаємодії, адміністрування Єдиного реєстру адвокатів з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Закон запроваджує поняття «базові реєстри». Вони міститимуть основну інформацію про українців. Наприклад, Єдиний демографічний реєстр буде першоджерелом інформації про особу — її вік, ПІБ, ідентифікаційні документи.
Реєстри поєднані між собою «Трембітою». Не потрібно приносити ксерокопії чи довідки в різні державні органи, оскільки обмін інформацією буде в електронному вигляді. Так, інформація не дублюватиметься й відрізнятиметься про одну й ту саму людину в різних держреєстрах.
У результаті це дозволить робити державні послуги ефективними та максимально автоматизовувати їх.
Крім того, Закон вводить поняття адміністраторів та технічних адміністраторів державних реєстрів. Це дозволить не створювати окрему технічну команду для кожного державного реєстру, а ефективно використовувати наявні в державі ресурси команд розробки та підтримки реєстрів. А також підвищить ефективність використання державних коштів.
Система реєстрів включає сукупність реєстрів, що функціонують та взаємодіють для створення, зберігання, оброблення та використання інформації під час провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та здійснення державного регулювання.
Згідно із законом до системи реєстрів належать:
1.) базові реєстри;
2.) інші реєстри;
3.) визначені законом реєстри саморегулівних організацій.
До базових реєстрів належать реєстри, що забезпечують одноразовий збір інформації про об’єкт реєстру (його правовий статус) з метою багаторазового використання як юридично обов’язкової, достовірної та актуальної інформації про такий об’єкт реєстру (його правовий статус) в інших реєстрах та/або національних електронних інформаційних ресурсах під час провадження дозвільної діяльності, наданні адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та здійснення державного регулювання, вичерпний перелік яких встановлюється цим Законом.
До базових реєстрів належать:
1) Єдиний державний демографічний реєстр;
2) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
3) Державний земельний кадастр;
4) Єдиний державний реєстр транспортних засобів;
5) Реєстр будівель та споруд;
6) Єдиний державний реєстр адрес;
7) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
До інших реєстрів належать реєстри, держателями яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та які містять інформацію про окремі спеціальні статуси особи, про сертифікати, ліцензії, декларації, повідомлення, інші документи дозвільного характеру; про природні ресурси; про правові режими використання та забудови територій та окремих об’єктів; про рухоме майно, що відповідно до закону є об’єктом державного обліку; про майнові та немайнові права, їх обмеження та обтяження; про нормативно-правові акти, нормативні акти та документи технічного характеру, судові рішення, виконавчі документи, довіреності та про інші об’єкти, які відповідно до закону є об’єктами державного обліку, але не належать до об’єктів базових державних реєстрів, інші державні інформаційні ресурси.
Електрона (технічна та інформаційна) взаємодія реєстрів здійснюється безперервно.
Електронна технічна взаємодія передбачає технічну та технологічну здатність реєстрів до обміну даними в режимі «електронний запит – електронна відповідь», взаємного пошуку та перегляду наявних даних, формування спільних масивів даних, документів та форм, автоматичного протоколювання всіх кроків та операцій зазначеної взаємодії за допомогою Системи електронної взаємодії та/або програмних засобів відповідних ІІС, інформаційних систем операторів, підключених до Системи електронної взаємодії.
Задля реалізації цього завдання в Україні функціонує “Трембіта” – система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Зокрема, цим законом на базі Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів створюється «Реєстр реєстрів».
Реєстр реєстрів – державна інформаційнокомунікаційна система, призначена для формування переліку, шляхом реєстрації інформації про реєстри, державні та інші обов’язкові для використання класифікатори, довідники, технічні специфікації тощо, а також інформаційно-комунікаційні системи, які забезпечують функціонування та/або отримують інформацію з реєстру у порядку електронної інформаційної взаємодії.
Держателем Реєстру реєстрів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності.
Адміністратором Реєстру реєстрів є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, визначене Кабінетом Міністрів України.
Впровадження Закону «Про публічні електронні реєстри» це важливий крок на шляху запровадження режиму «без паперів».