Як внести зміни до запису в Державну реєстрі речових прав на нерухоме майно?
Звернутися з відповідною заявою до суб’єкта державної реєстрації.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суб’єктами державної реєстрації є:
Чи здійснює Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб – підприємців?
Ні, оскільки відповідно до розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 26.11.2015 № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» територіальні органи, утворені Міністерством юстиції України у встановленому законодавством порядку, припинили надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з 01.05.2016.
Чи здійснює Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень?
Не здійснює, оскільки згідно з розділом ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 26.11.2015 № 834-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України у встановленому законодавством порядку, припинили надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.05.2016.
Хто є суб’єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень?
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси є суб’єктами державної реєстрації у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб – підприємців (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»).
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно є суб’єктами державної реєстрації прав (п. 2, 3 ч.1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Хто є суб’єктом зберігання реєстраційних справ у паперовій формі?
Щодо юридичної особи (крім громадського формування та релігійної організації) та фізичної особи - підприємця - виконавчі органи міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.
Щодо речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - виконавчі органи міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації за місцезнаходженням відповідного майна.
Яким чином посадові органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть отримати відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно?
Державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів.
Для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат безоплатно отримує відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншій формі на підставі договорів про обмін інформацією, укладених з технічним адміністратором.
Строки розгляду звернень громадян, адвокатських запитів, депутатських звернень?
Звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На адвокатський запит орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
На депутатський запит Президент України, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати розгляду його (їх) запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений Верховною Радою України, строк.
Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, Президент України, керівник відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України, який вніс (які внесли) запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту.
Надати відповідь на депутатське звернення орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.
Якими є строк і спосіб здійснення передачі реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи?
Відповідно до положень пункту 1 розділу VІ Порядку № 3267/5 передача у випадках, передбачених законом, реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи суб’єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, здійснюється державним реєстратором, нотаріусом або уповноваженою особою фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, протягом трьох робочих днів з дати проведення відповідної державної реєстрації поштовим відправленням за описом або нарочно за описом.
Як визначити обсяг цивільної дієздатності фізичної особи і цивільної правоздатності і дієздатності юридичної особи?
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - громадянина України здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні.
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи - нерезидента здійснюється на підставі документа, що підтверджує реєстрацію такої особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), та її установчих документів (їх копій), що легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено чинними міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Хто повинен подавати заяву та документи при реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (в частині зміни керівника)?
У разі подання документів для проведення реєстрації змін до відомостей щодо юридичної особи заявником відповідно до норм пункту 8 частини 1 статті 1 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є уповноважений представник юридичної особи.
Згідно з положеннями пункту 5 розділу II Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, у разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор перевіряє обсяг повноважень такої особи за документом, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
Згідно з абзацом 2 пункту 6 частини 1 статті 15 Закону № 755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подається рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, яке викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.
Отже, так як уповноважений орган управлiння юридичної особи на засiданнi своїм рішенням звільняє попереднього та призначає нового керiвника, керуватися потрiбно датою призначення. Обов'язково при цьому потрiбно звертати увагу на те, щоб дата реєстрацiйної дiї не передувала датi призначення нового керiвника згiдно рiшення уповноваженого органу юридичної особи.
Як свідчить практика, якщо така заява надходить до державного реєстратора в день звiльнення попереднього керiвника, саме вiн має бути i пiдписантом (або уповноважений представник, особа за довiренiстю). Якщо ж з дати призначення в рiшеннi уповноваженого органу юридичної особи слiдує, що новий керівник вже приступив до виконання своїх обов'язкiв, тодi вiн цiлком законно має право подати заяву щодо змiн до вiдомостей про юридичну особу.
Як додати електронні копії документів до заяви після завершення процедури державної реєстрації прав?
Відповідно до положень статей 16 та 17 Закону при прийнятті заяв у паперовій формі обов’язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування з подальшим їх розміщенням у Державному реєстрі прав. Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій.
Тобто процедура виготовлення електронних копій документів може проводитися як під час подачі заяви для проведення державної реєстрації прав, так і під час безпосереднього розгляду документів в процедурі проведення відповідної реєстрації.
Однак слід звернути увагу на непоодинокі випадки, коли у Державному реєстрі прав відсутні електронні копії документи на підставі яких проводилася державна реєстрація прав.
Задля уникнення випадків порушення вищевказаних норм Закону, рекомендуємо державним реєстраторам після завершення процедури державної реєстрації прав перевіряти наявність «завантажених» до Державного реєстру прав електронних копій документів, та, у разі їх відсутності – виготовляти такі копії та додавати їх до вказаного реєстру.
При цьому звертаємо увагу на відсутність необхідності змінювати статус заяви «задоволено» у випадку, коли скановані документи додаються після проведення державної реєстрації прав. У такому випадку послуга надана, заява перебуває у статусі «задоволено» і програмне забезпечення Державного реєстру прав забезпечує можливість додати скановані документи без зміни статусу такої заяви.
Як провести реєстраційну дію на підставі рішення суду?
Відповідно до ст. 311 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – закон), реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: www.court.gov.ua. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25 травня 2006 року затверджений Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (електронна адреса: www.reyestr.court.gov.ua), обов’язок ведення якого покладено на Державну судову адміністрацію України.
Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.
Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.
Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені Законом, без справляння адміністративного збору.
Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов’язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами. У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Тобто, вищевказаним нормами Закону визначено обов’язок уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав при проведенні державної реєстрації права власності та інших речових прав на підставі рішення суду, що набуло законної сили, перевіряти дійсність судового рішення шляхом отримання електронної копії такого судового рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень, а у випадку відсутності його в реєстрі — надсилати запит до відповідного суду про підтвердження дійсності судового рішення. У свою чергу, роздрукований з Єдиного державного реєстру судових рішень варіант електронної копії судового рішення або відповідь із суду про підтвердження або непідтвердження дійсності судового рішення повинні бути залучені державним реєстратором до матеріалів реєстраційної справи. Допоки не забезпечено інтегрованість реєстрів, зобов’язано державних реєстраторів перевіряти судові рішення у реєстрі судових рішень.
Щодо яких документів вимагається нотаріальне засвідчення та викладення на спеціальних бланках, на підставі яких проводиться державна реєстрація юридичної особи?
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» на спеціальних бланках нотаріальних документів викладається при нотаріальному засвідченні:
1) рішення органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (крім рішень, створених на порталі електронних сервісів з використанням кваліфікованого електронного підпису);
2) передавальний акт;
3) розподільчий баланс.
Окрім того, обов'язкове використання спеціальних бланків нотаріальних документів для оформлення таких документів щодо ТОВ та ТДВ:
1) рішення загальних зборів учасників про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
2) рішення загальних зборів учасників про виключення учасника з товариства;
3) заяви про вступ до товариства;
4) заяви про вихід з товариства;
5) акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.
Вимога щодо нотаріального засвідчення з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів не застосовується у разі державної реєстрацію змін до відомостей про ТОВ чи ТДВ на підставі документів, створених на порталі електронних сервісів та підписаних кваліфікованим електронним підписом.
Державний реєстратор перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.
Адміністративний збір за надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
|
Вид реєстраційної діїї
|
Строк |
Плата за реєстраційну дію |
|
|
Реєстрація права власності
|
що не перевищує 5 робочих днів
|
0,1 пмдг |
210 грн |
|
2 робочі дні |
1 пмдг |
2100 грн |
|
|
1 робочий день |
2 пмдг |
4200 грн |
|
|
2 години
|
5 пмдг |
10510 грн |
|
|
Реєстрація інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки)
|
що не перевищує 5 робочих днів
|
0,05 пмдг |
110 грн |
|
2 робочі дні
|
0,5 пмдг |
1050 грн |
|
|
1 робочий день
|
1 пмдг |
2100 грн |
|
|
2 години
|
2,5 пмдг |
5260 грн |
|
|
Реєстрація обтяжень речових прав, іпотеки
|
що не перевищує 2 робочі дні
|
0,05 пмдг
|
110 грн
|
|
Реєстрація прав та обтяжень у результаті вчинення нотаріальних дій
|
одночасно з вчиненням нотаріальної дії |
0,1 пмдг |
210 грн |
|
Внесення змін до записів Державного реєстру прав, що передбачено ст. 26 Закону у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника |
що не перевищує 1 робочий день |
0,04 пмдг |
80 грн |
|
Отримання інформації з Державного реєстру прав (з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації-ПАПЕРОВА ФОРМА)
|
що не перевищує 1 робочий день |
0, 025 пмдг |
50 грн |
|
Отримання інформації з Державного реєстру прав (з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав з розрахунку за кожну годину можливості використання сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу-ЕЛЕКТРОННА ФОРМА)
|
що не перевищує 1 робочий день
|
0, 0125 пмдг |
30 грн |
|
Нотаріусами (під час вчинення нотаріальних дій х нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно(пошуки перед правочином)
|
|
0,04 пмдг |
80 грн |
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
|
Реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (крім громадських об’єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою
|
0,3 пмдг |
630 грн |
|
Реєстрація змін відомостей про прізвище, ім’я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи – підприємця та за державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію
|
0,1 пмдг |
210 грн |
|
За надання відомостей з Єдиного державного реєстру – виписки для проставлення апостилю та витягу: · паперовій формі
· в електронній формі
|
0,05 пмдг
75% від 0,05 пмдг |
110 грн
80 грн |
|
Виправлення помилки у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, допущеної з вини заявника: · для юридичних осіб
· для фізичних осіб-підприємців |
30% від 0,3 пмдг
30% від 0,1 пмдг |
190 грн
60 грн |
|
Надання документа, що міститься в реєстраційній справі: · в паперовій формі
· в електронній формі
|
0,07 пмдг
75% від 0,07 пмдг |
150 грн
110 грн |