Декларація про доходи та майно державних посадових осіб – це щорічна декларація, яка подається державними службовцями та іншими публічними посадовими особами в рамках законодавства про цивільну службу і закону про протидію корупції.
Передбачено 4 типи електронних форм декларації: щорічна (охоплює попередній рік); перед звільненням (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями); після звільнення (охоплює попередній рік, тобто рік, у якому особа звільнилася); кандидата на посаду, у разі якщо посада належить до переліку суб’єктів декларування або до переліку посад з підвищеним корупційним ризиком.
Загальна структура е-декларації включає такі розділи:
Нова форма декларації зручніша та більш повна за попередній варіант. Вона налічує 16 розділів, а раніше було шість. В е-декларації залишається декларування доходів, нерухомого майна, транспортних засобів, видатків тощо. З’являються нові розділи про об’єкти незавершеного будівництва, нематеріальні активи, бенефіціарну власність у юридичних особах та на майно, членство в громадських об’єднаннях та їхніх органах, роботу за сумісництвом. Також декларанти повинні будуть вказати всі речі, які коштують понад 100 мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня звітного року (для декларацій за 2015 рік – це сума більше 121 800 гривень). Визначення членів сім’ї суб’єкта декларування не змінилося порівняно з попереднім Законом “Про засади запобігання і протидії корупції”. На початку форми декларації буде розміщений текст пам’ятки щодо її заповнення.
Службові особи, які на день початку роботи системи електронного декларування, займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також державні службовці. Під «службовими особами» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов’язків) відповідного працівника.
До посад з високим рівнем корупційних ризиків віднесено:
перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;
заступників голів районних, районних в містах рад;
секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;
керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;
голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).
При цьому звертаємо увагу, що наведений перелік може змінюватися Національним агентством залежно від результатів моніторингу стану корупції. Відтак, для з’ясування актуального переліку слід звертатися до офіційного сайту Національного агентства.
Для подання декларації кожен суб’єкт декларування повинен зареєструватися в Реєстрі декларацій на веб-сайті НАЗК та пройти електронну ідентифікацію за допомогою власного електронного цифрового підпису або BankID (верифікації через українські банки). Після цього суб’єкт декларування отримує доступ до свого персонального електронного «кабінету» в системі Реєстру декларацій. Отримати ЕЦП можна у центрах сертифікації ключів Мін’юсту або в інших акредитованих центрах. Для цього потрібно звернутися до відповідальної особи органу, в якому працює декларант. Електронні декларації посадовців будуть доступні усім громадянам на сайті реєстру. Як і раніше доступ обмежено лише до конфіденційної інформації – дати народження, податкового номеру та місця реєстрації декларанта та членів сім’ї.
Національне агентство з питань запобігання корупції проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, такі види контролю: щодо своєчасності подання; щодо правильності та повноти заповнення; логічний та арифметичний контроль.
Зазначення в декларації завідомо недостовірних відомостей може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Перевірка декларацій покладена на Департамент фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК.
Подання недостовірних відомостей у декларації карається в залежності від розбіжності між реальними та задекларованими статками. Розбіжність від 100 до 250 розмірів мінімальної заробітної плати карається штрафом від 689 тис. до 1,722 млн грн, а понад 250 мінімальних зарплат – від 1,722 млн до 2,067 млн грн. Також можуть застосовуватись громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.