Електронні декларації

Для того, щоб ознайомитись із електронними деклараціями посадових осіб, необхідно перейти на сайт Національного агенства з питань запобігання корупції.

ЩО ЦЕ ТАКЕ ДЕКЛАРАЦІЯ

Декларація про доходи та майно державних посадових осіб – це щорічна декларація, яка подається державними службовцями та іншими публічними посадовими особами в рамках законодавства про цивільну службу і закону про протидію корупції.

ЯКІ ВИДИ ДЕКЛАРАЦІЙ ІСНУЮТЬ, КОЛИ ЇХ СЛІД ПОДАВАТИ І ЯКИЙ ЗВІТНИЙ ПЕРІОД ОХОПЛЮЮТЬ

 ЩОРІЧНА ДЕКЛАРАЦІЯ – декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00.00 01 січня до 00.00 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Обов’язок подавати щорічну декларацію виникає в суб’єкта декларування:

  • щороку протягом строку здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (продовжується діяльність)).

Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування»;

  • наступного року після припинення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (після звільнення)).

Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)»;

 

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» – «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а»,  «в» – «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00.00 дня, наступного за днем припинення діяльності.

Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації при звільненні декілька разів, кожна з них має бути подана за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.

 

ДЕКЛАРАЦІЯ КАНДИДАТА НА ПОСАДУ – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Як правило, така декларація подається після визначення особи переможцем конкурсу, до дня призначення або обрання особи на посаду. Водночас необхідно звертати увагу на вимоги спеціальних законів.

Так, особа, яка бажає взяти участь у конкурсі на посаду державної служби категорії «А», зобов’язана подати до конкурсної комісії підтвердження подання декларації за минулий рік.

Якщо особа стає переможцем конкурсу на декілька посад в одному органі та раніше не подавала декларацію за минулий рік, вона подає одну декларацію кандидата на посаду, вказуючи посаду, на яку має намір бути призначеною.

Якщо особа, у якої виник обов’язок подати декларацію кандидата на посаду, незалежно від обставин вже подала щорічну декларацію (з будь-якою позначкою) за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.

Водночас, якщо подана декларація кандидата на посаду охоплювала попередній звітний рік, а в особи виник обов’язок подати щорічну декларацію за той самий звітний період, то особа зобов’язана подати щорічну декларацію.

ЩО САМЕ МОЖНА ПОБАЧИТИ В ДЕКЛАРАЦІЇ

Загальна структура е-декларації включає такі розділи:

  • Тип декларації та період;
  • Інформація про суб’єкта декларування та інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування;
  • Об’єкти нерухомості;
  • Об’єкти незавершеного будівництва;
  • Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів);
  • Цінне рухоме майно – транспортні засоби;
  • Цінні папери;
  • Корпоративні права;
  • Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;
  • Нематеріальні активи;
  • Доходи;
  • Грошові активи;
  • Фінансові зобов’язання;
  • Видатки та правочини суб’єкта декларування;
  • Робота за сумісництвом суб’єкта декларування;
  • Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах.

ЧИМ ДЕКЛАРАЦІЯ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ПАПЕРОВОЇ

Нова форма декларації зручніша та більш повна за попередній варіант. Вона налічує 16 розділів, а раніше було шість. В е-декларації залишається декларування доходів, нерухомого майна, транспортних засобів, видатків тощо. З’являються нові розділи про об’єкти незавершеного будівництва, нематеріальні активи, бенефіціарну власність у юридичних особах та на майно, членство в громадських об’єднаннях та їхніх органах, роботу за сумісництвом. Також декларанти повинні будуть вказати всі речі, які коштують понад 100 мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня звітного року (для декларацій за 2015 рік – це сума більше 121 800 гривень). Визначення членів сім’ї суб’єкта декларування не змінилося порівняно з попереднім Законом “Про засади запобігання і протидії корупції”. На початку форми декларації буде розміщений текст пам’ятки щодо її заповнення.

ХТО ПОДАЄ ДЕКЛАРАЦІЮ

Службові особи, які на день початку роботи системи електронного декларування, займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також державні службовці. Під «службовими особами» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов’язків) відповідного працівника.

ЯКІ ПОСАДИ НАЛЕЖАТЬ ДО ПОСАД З ВИСОКИМ РІВНЕМ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ

До посад з високим рівнем корупційних ризиків віднесено:

  • посаду Глави Адміністрації Президента України та посади його заступників;
  • посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України;
  • посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;
  • посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами;
  • посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів;
  • посади в органах місцевого самоврядування:

перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;

заступників голів районних, районних в містах рад;

секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;

керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;

голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).

При цьому звертаємо увагу, що наведений перелік може змінюватися Національним агентством залежно від результатів моніторингу стану корупції. Відтак, для з’ясування актуального переліку слід звертатися до офіційного сайту Національного агентства.

ДЕ ШУКАТИ ДЕКЛАРАЦІЇ ПОСАДОВЦІВ

Для подання декларації кожен суб’єкт декларування повинен зареєструватися в Реєстрі декларацій на веб-сайті НАЗК та пройти електронну ідентифікацію за допомогою власного електронного цифрового підпису або BankID (верифікації через українські банки). Після цього суб’єкт декларування отримує доступ до свого персонального електронного «кабінету» в системі Реєстру декларацій. Отримати ЕЦП можна у центрах сертифікації ключів Мін’юсту або в інших акредитованих центрах. Для цього потрібно звернутися до відповідальної особи органу, в якому працює декларант. Електронні декларації посадовців будуть доступні усім громадянам на сайті реєстру. Як і раніше доступ обмежено лише до конфіденційної інформації – дати народження, податкового номеру та місця реєстрації декларанта та членів сім’ї.

ЯКІ ВИДИ КОНТРОЛЮ ПРОВОДЯТЬСЯ ЩОДО ДЕКЛАРАЦІЙ, ПОДАНИХ СУБ’ЄКТАМИ ДЕКЛАРУВАННЯ

Національне агентство з питань запобігання корупції проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, такі види контролю: щодо своєчасності подання; щодо правильності та повноти заповнення; логічний та арифметичний контроль.

ЯКА ПЕРЕДБАЧЕНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕДОСТОВІРНІ ВІДОМОСТІ У ДЕКЛАРАЦІЇ

Зазначення в декларації завідомо недостовірних відомостей може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Перевірка декларацій покладена на Департамент фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК.

Подання недостовірних відомостей у декларації карається в залежності від розбіжності між реальними та задекларованими статками. Розбіжність від 100 до 250 розмірів мінімальної заробітної плати карається штрафом, а понад 250 мінімальних зарплат. Також можуть застосовуватись громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.